Фернан Магеллан — легендарний португальський мореплавець, чиє ім’я назавжди вписане в історію великих географічних відкриттів. Саме його експедиція вперше здійснила навколосвітню подорож, довівши, що Земля має кулясту форму і що всі океани з’єднані між собою. Хоча сам Магеллан не завершив цю епічну мандрівку, його відвага, наполегливість та навігаційний геній змінили уявлення людства про нашу планету. Багато з того, що ви могли не знати про цього видатного дослідника, розкриває не лише його професійні досягнення, але й драматичні обставини його життя та смерті. Пропонуємо вашій увазі добірку захоплюючих фактів про Фернана Магеллана, які дозволять глибше зрозуміти масштаб його внеску у світову історію.
- Фернан Магеллан народився приблизно в 1480 році в португальському місті Саброза в родині збіднілих дворян. Його повне ім’я португальською мовою звучало як Фернан де Магальяйнш, а іспанською, під якою він увійшов в історію, — Фернандо де Магальянес. Походження з дворянської родини дозволило йому отримати освіту при королівському дворі, де він вивчав навігацію, астрономію та картографію. Саме ці знання згодом стали фундаментом для його найбільших досягнень як мореплавця.
- До своєї знаменитої експедиції Магеллан брав участь у численних португальських морських походах до Індії та Африки. Він служив під командуванням Франсішку де Алмейди, першого португальського віце-короля Індії, і брав участь у битві при Діу в 1509 році. Під час служби в Марокко в 1513 році Магеллан отримав поранення в ногу, яке залишило його кульгавим на все життя. Ця травма не зламала його духу, але стала причиною конфліктів з португальським королем, який звинуватив його в незаконній торгівлі з маврами.
- Після того, як португальський король Мануель I відмовив Магеллану в підтримці його плану знайти західний шлях до Островів Прянощів, мореплавець перейшов на службу до Іспанії. У 1517 році він прибув до Севільї та отримав іспанське громадянство, змінивши своє ім’я на іспанський манер. Король Карл I Іспанії, який згодом став імператором Священної Римської імперії Карлом V, підтримав амбітний план Магеллана. Цей перехід на іспанську службу викликав обурення в Португалії і зробив Магеллана зрадником в очах його співвітчизників.
- Експедиція Магеллана розпочалася 20 вересня 1519 року з іспанського порту Санлукар-де-Баррамеда з флотилією з п’яти кораблів. Флагманський корабель називався “Тринідад”, а інші судна носили імена “Сан-Антоніо”, “Консепсьйон”, “Вікторія” та “Сантьяго”. Загальна чисельність екіпажу становила близько 270 осіб з різних національностей, включаючи іспанців, португальців, італійців, французів та греків. Багатонаціональний склад команди став одним із джерел конфліктів під час подорожі.
- Магеллан відкрив протоку, що з’єднує Атлантичний та Тихий океани, яка тепер носить його ім’я — Магелланова протока. Пошуки цього проходу тривали майже місяць, і експедиція досліджувала кожну затоку вздовж південноамериканського узбережжя. Протока виявилася надзвичайно небезпечною для навігації з її вузькими проходами, сильними течіями та непередбачуваною погодою. Під час проходження протоки один корабель, “Сантьяго”, розбився під час розвідувальної місії, а капітан “Сан-Антоніо” дезертирував і повернувся до Іспанії з частиною запасів.
- Назву “Тихий океан” дав саме Магеллан, вражений спокоєм вод після бурхливої Магелланової протоки. Коли флотилія вийшла в невідомий океан у листопаді 1520 року, море виявилося настільки тихим і спокійним, що Магеллан назвав його “Mar Pacifico”, що означає “мирне море”. Насправді експедиції просто пощастило з погодою, адже Тихий океан може бути дуже бурхливим. Це найменування збереглося до наших днів як офіційна назва найбільшого океану планети.
- Перетин Тихого океану зайняв у Магеллана понад три місяці, протягом яких експедиція не бачила жодної землі. Подорож через океан виявилася набагато довшою, ніж очікував Магеллан, оскільки він недооцінив розміри Тихого океану. Команда страждала від цинги, голоду та спраги, моряки були змушені їсти шкіряні ремені, гризти дерев’яні частини корабля та ловити щурів. За різними оцінками, під час цього переходу від голоду та хвороб померло близько двадцяти членів екіпажу.
- 6 березня 1521 року експедиція Магеллана досягла островів, які він назвав Ладронськими через те, що місцеві жителі вкрали один із човнів. Ці острови зараз відомі як Маріанські острови і є частиною Мікронезії. Зустріч з місцевим населенням почалася з конфлікту, і Магеллан наказав спалити кілька будинків та вбити сімох місцевих жителів у відповідь на крадіжку. Незважаючи на конфлікт, команда змогла поповнити запаси свіжої їжі та води, що врятувало багатьох від неминучої смерті.
- Магеллан мав власного раба на ім’я Енріке, якого він придбав під час своїх попередніх подорожей до Малайського архіпелагу. Енріке став першою людиною в історії, яка фактично обігнула земну кулю, оскільки він повернувся в регіон свого народження. Коли експедиція досягла Філіппін, Енріке міг спілкуватися з місцевими жителями їхньою мовою, що зробило його безцінним перекладачем. Деякі історики вважають, що саме Енріке має вважатися першим мандрівником, який здійснив справжню навколосвітню подорож, а не члени екіпажу, які повернулися до Іспанії.
- 27 квітня 1521 року Фернан Магеллан загинув у битві на острові Мактан на Філіппінах, захищаючи місцевого правителя Хумабона. Магеллан вирішив втрутитися в місцевий конфлікт між двома філіппінськими вождями, підтримавши того, хто прийняв християнство. Вождь Лапу-Лапу відмовився визнавати іспанську владу і зустрів Магеллана та його людей збройним опором. Під час бою на мілководді Магеллан був поранений отруєною стрілою, а потім забитий до смерті численними противниками, які атакували його списами та мечами.
- Після смерті Магеллана експедицію очолив Хуан Себастьян Елькано, баскський мореплавець, який завершив навколосвітню подорож. З п’яти кораблів, що вирушили з Іспанії, лише один — “Вікторія” — зумів повернутися додому 6 вересня 1522 року. На борту залишилося всього 18 виснажених моряків з початкових 270 членів екіпажу. Незважаючи на величезні втрати, експедиція привезла стільки прянощів, що їхній продаж покрив усі витрати на подорож і навіть приніс прибуток.
- Магеллан так і не дізнався, що його експедиція довела кулястість Землі та можливість обігнути її морем. Він помер, коли до завершення подорожі залишалося ще понад рік плавання. Проте саме його навігаційний геній, відвага та наполегливість зробили цю подорож можливою. Історики сперечаються, чи варто вважати Магеллана тим, хто здійснив перше навколосвітнє плавання, адже він не завершив його особисто, але визнають його ключову роль у цьому досягненні.
- Магелланова експедиція вперше продемонструвала справжні масштаби Землі та величину Тихого океану. До цієї подорожі європейці не уявляли, що океан, який лежить між Америкою та Азією, настільки величезний. Картографи були змушені переглянути всі існуючі карти та глобуси. Відкриття мало величезне значення для розвитку світової торгівлі, геології, навігації та наукового розуміння нашої планети.
- Щоденник експедиції вів італійський вчений Антоніо Піґафетта, який був одним із 18 моряків, що повернулися до Іспанії на “Вікторії”. Його детальні записи стали найважливішим історичним документом про першу навколосвітню подорож і включають описи незнаних раніше земель, народів, тварин та рослин. Піґафетта описав сотні островів, задокументував чотирнадцять різних мов та створив словники деяких з них. Завдяки його запискам ми знаємо подробиці не лише про географічні відкриття, але й про повсякденне життя моряків, їхні страждання та конфлікти.
- Магеллан застосував інноваційні методи навігації, включаючи використання морських карт та астролябії для визначення широти. Він був одним із перших мореплавців, які систематично вели астрономічні спостереження під час плавання. Магеллан також розробив сигнальну систему для своїх кораблів, щоб підтримувати зв’язок флотилії під час довгих переходів. Його навігаційні записи та карти стали цінним внеском у морську науку XVI століття.
- Під час подорожі Магеллан зіткнувся з кількома спробами бунту серед своїх офіцерів та команди. Найсерйозніший заколот стався в квітні 1520 року на зимівлі в затоці Сан-Хуліан у Патагонії, коли капітани трьох кораблів підняли бунт проти його командування. Магеллан жорстоко придушив повстання, стративши одного з лідерів та залишивши двох інших на березі, коли експедиція продовжила свій шлях. Ці конфлікти були спричинені національною напруженістю між португальцями та іспанцями, а також сумнівами в успіху місії.
- Магеллан був глибоко релігійною людиною і вважав своєю місією не лише географічні відкриття, але й поширення християнства. Він завжди возив із собою священиків та місіонерів і намагався навернути в католицьку віру місцеве населення скрізь, де зупинялася його експедиція. На Філіппінах Магеллан особисто хрестив місцевого правителя Хумабона та близько восьмисот його підданих. Саме його релігійний запал частково призвів до конфлікту з Лапу-Лапу, який відмовлявся приймати нову віру та визнавати іспанську владу.
- Іменем Магеллана названо не лише протоку між материковою Південною Америкою та Вогняною Землею, але й два карликові галактики-супутники Чумацького Шляху. Велика та Мала Магелланові Хмари видимі неозброєним оком у Південній півкулі і були описані європейськими мандрівниками саме після експедиції Магеллана. У космосі також є кратер Магеллана на Місяці та космічний апарат “Магеллан”, який досліджував Венеру. Ці найменування підкреслюють визнання його внеску в дослідження невідомого.
- Магеллан розраховував, що Острови Прянощів (Молуккські острови) знаходяться в іспанській півкулі згідно з Тордесільяським договором 1494 року. Цей договір ділив світ між Іспанією та Португалією по демаркаційній лінії, але не враховував того, що Земля кругла. Експедиція Магеллана фактично довела, що Молуккські острови розташовані в португальській зоні впливу, якщо рахувати від східного напрямку. Цей географічний факт став причиною тривалих дипломатичних суперечок між двома морськими державами.
- Відкриття Магелланом західного шляху до Азії мало революційне значення для світової торгівлі прянощами. Прянощі в той час цінувалися на вагу золота і були головною рушійною силою епохи великих географічних відкриттів. Хоча шлях через Магелланову протоку виявився надто довгим та небезпечним для регулярної торгівлі, він продемонстрував існування альтернативи португальському маршруту навколо Африки. Ця конкуренція між морськими маршрутами стимулювала подальші дослідження океанів та розвиток навігаційних технологій.
Ці неймовірні факти про Фернана Магеллана розкривають образ видатного мореплавця, який поєднував у собі науковий розум, незламну волю та релігійний фанатизм свого часу. Його експедиція назавжди змінила географічну картину світу та довела єдність Світового океану, хоча сам він не дожив до тріумфального завершення подорожі. Спадщина Магеллана виходить далеко за межі його особистих досягнень і символізує невтомне прагнення людства до пізнання невідомого, незалежно від ціни цього знання.
