Вольфганг Амадей Моцарт є одним із найвидатніших композиторів в історії людства, чия музика продовжує захоплювати мільйони слухачів по всьому світу. Цей австрійський геній прожив надзвичайно коротке, але неймовірно плідне життя, залишивши після себе понад 600 музичних творів. Його ім’я стало синонімом музичної досконалості та вродженого таланту. Пропонуємо вашій увазі захоплюючі факти про життя та творчість цього легендарного композитора, які ви могли не знати.
- Моцарт народився 27 січня 1756 року в місті Зальцбург, яке тоді входило до складу Священної Римської імперії. Його повне ім’я при хрещенні було Йоганн Хризостом Вольфганг Теофіл Моцарт. Пізніше він латинізував своє ім’я Теофіл на Амадей, що означає той, хто любить Бога. Будинок, де народився композитор, сьогодні є музеєм і щороку приймає сотні тисяч відвідувачів.
- Моцарт почав демонструвати музичні здібності у віці трьох років, коли почав грати на клавесині. До п’яти років він уже складав невеликі музичні п’єси, які записував його батько Леопольд. У шість років маленький Вольфганг разом із сестрою Наннерль вирушив у перше концертне турне Європою. Ці ранні виступи перед королівськими дворами принесли йому славу вундеркінда.
- Батько Моцарта Леопольд був відомим скрипалем, композитором та автором впливового посібника з гри на скрипці. Він присвятив значну частину свого життя розвитку талантів своїх дітей та організації їхніх турне. Леопольд був суворим учителем, але саме завдяки його наполегливості Вольфганг отримав ґрунтовну музичну освіту. Стосунки батька і сина були складними, особливо в останні роки життя Леопольда.
- Сестра Моцарта Марія Анна, відома як Наннерль, також була надзвичайно обдарованою музиканткою. У дитинстві вона виступала разом із братом і вважалася не менш талановитою. Однак після досягнення шлюбного віку їй довелося припинити концертну діяльність згідно з тогочасними суспільними нормами. Вона пережила брата на 38 років і померла в 1829 році.
- У віці шести років Моцарт виступав перед австрійською імператрицею Марією Терезією у Відні. Під час цього візиту він, за легендою, посковзнувся на підлозі палацу, і маленька ерцгерцогиня Марія Антуанетта допомогла йому підвестися. Зворушений хлопчик нібито пообіцяв одружитися з нею, коли виросте. Ця історія, хоча й не підтверджена документально, стала частиною моцартівської міфології.
- Моцарт володів абсолютним музичним слухом та феноменальною пам’яттю. У віці чотирнадцяти років він почув у Сикстинській капелі твір Miserere Грегоріо Аллегрі, який ретельно охоронявся Ватиканом. Після одного прослуховування він записав усю партитуру по пам’яті з мінімальними помилками. Цей подвиг приголомшив музичний світ і закріпив його репутацію генія.
- За своє коротке життя Моцарт створив понад 600 музичних творів різних жанрів. Його спадщина включає 41 симфонію, 27 фортепіанних концертів, 23 струнних квартети та численні сонати. Він написав понад 20 опер, серед яких такі шедеври як Весілля Фігаро, Дон Жуан та Чарівна флейта. Багато його творів вважаються вершинами відповідних музичних жанрів.
- Моцарт був не лише геніальним композитором, але й віртуозним виконавцем на фортепіано та скрипці. Він часто виступав як соліст у власних фортепіанних концертах, імпровізуючи каденції прямо на сцені. Його техніка гри вражала сучасників своєю легкістю та елегантністю. Багато хто вважав його найкращим піаністом свого часу.
- У 1782 році Моцарт одружився з Констанцією Вебер всупереч волі свого батька. Їхній шлюб був сповнений як щастя, так і фінансових труднощів. З шести дітей подружжя вижили лише двоє синів, Карл Томас та Франц Ксавер. Констанція пережила чоловіка на 51 рік і багато зробила для збереження та популяризації його музичної спадщини.
- Моцарт мав складні стосунки з архієпископом Зальцбурга Ієронімом фон Коллоредо, при дворі якого служив. Конфлікт досяг апогею в 1781 році, коли композитора буквально виштовхнули з палацу ударом ноги. Після цього принизливого інциденту Моцарт оселився у Відні як вільний художник. Це був ризикований крок, оскільки більшість музикантів того часу залежали від патронажу аристократів.
- Опера Весілля Фігаро, написана в 1786 році, спочатку була заборонена в деяких містах через її соціально-критичний зміст. Твір базувався на п’єсі Бомарше, яка висміювала аристократію та привілеї вищого класу. Попри початкові труднощі, опера мала величезний успіх, особливо в Празі. Сьогодні вона вважається однією з найвеличніших опер в історії.
- Моцарт та Йозеф Гайдн мали глибоку взаємну повагу та дружбу. Гайдн, який був на 24 роки старший, високо цінував талант молодшого колеги. Він одного разу сказав батькові Моцарта, що Вольфганг є найбільшим композитором, якого він знає особисто або про якого чув. Моцарт присвятив Гайдну шість струнних квартетів, відомих як Гайднівські квартети.
- Стосунки Моцарта з Антоніо Сальєрі були значно складнішими, ніж зображено в популярній культурі. Хоча між ними існувало професійне суперництво, немає доказів особистої ворожнечі чи отруєння. Сальєрі був успішним придворним композитором і мав більш стабільне становище при віденському дворі. Легенда про його причетність до смерті Моцарта з’явилася вже після смерті обох композиторів.
- Моцарт був членом масонської ложі Zur Wohltätigkeit у Відні з 1784 року. Масонські ідеали братерства та просвітництва глибоко вплинули на його світогляд та творчість. Опера Чарівна флейта містить численні масонські символи та алегорії. Він також написав кілька творів спеціально для масонських церемоній.
- Попри свою славу, Моцарт часто мав фінансові проблеми через екстравагантний спосіб життя. Він любив гарний одяг, азартні ігри та розкішні апартаменти. Листи композитора містять численні прохання про позики до друзів та покровителів. Парадоксально, але в останні роки життя він заробляв досить пристойні гроші, але витрачав їх швидше, ніж отримував.
- Моцарт мав специфічне почуття гумору, яке часто шокувало його сучасників. Його листи до родини та друзів містять грубі жарти та скатологічний гумор. Він навіть написав кілька канонів із непристойними текстами для розваги в колі друзів. Цей аспект його особистості довго замовчувався біографами, які прагнули створити ідеалізований образ генія.
- Реквієм ре мінор став останнім твором Моцарта, який він не встиг завершити. Замовлення на цей твір надійшло від таємничого посланця, який виявився слугою графа Франца фон Вальзегга. Граф хотів видати твір за свій власний на честь померлої дружини. Реквієм був дописаний учнем Моцарта Францем Ксавером Зюсмайром після смерті композитора.
- Моцарт помер 5 грудня 1791 року у Відні у віці лише 35 років. Точна причина його смерті залишається предметом дискусій серед істориків та медиків. Серед версій називають ревматичну лихоманку, ниркову недостатність, трихінельоз та навіть отруєння ртуттю під час лікування. Сучасні дослідження схиляються до версії про стрептококову інфекцію, ускладнену гострою нирковою недостатністю.
- Поховання Моцарта відбулося за третім розрядом, що було стандартною практикою для віденців середнього класу того часу. Його поклали у спільну могилу на кладовищі Святого Марка без надгробного каменя. Точне місце поховання невідоме, хоча пізніше на кладовищі було встановлено меморіальний пам’ятник. Ця обставина породила численні легенди про злидні та забуття, в яких нібито помер геній.
- Констанція Моцарт після смерті чоловіка активно працювала над публікацією його творів та організацією меморіальних концертів. У 1809 році вона вийшла заміж за данського дипломата Георга Ніколауса фон Ніссена. Ніссен присвятив останні роки свого життя написанню біографії Моцарта. Констанція померла в 1842 році в Зальцбурзі і була похована поряд із батьком композитора Леопольдом.
- Молодший син Моцарта Франц Ксавер також став композитором і піаністом. Він жив під тягарем слави свого батька і часто використовував ім’я Вольфганг Амадей Моцарт молодший. Попри певний успіх, він так і не зміг вийти з тіні батькового генія. Франц Ксавер ніколи не одружився і помер у 1844 році, не залишивши нащадків.
- Музика Моцарта справила величезний вплив на подальший розвиток класичної музики. Бетховен, Шуберт, Чайковський та багато інших композиторів визнавали його вплив на свою творчість. Бетховен вважав його фортепіанний концерт номер 20 одним із найвеличніших творів у цьому жанрі. Вплив Моцарта відчувається в музиці навіть сьогодні.
- Так званий ефект Моцарта став популярною теорією наприкінці XX століття. Згідно з нею, прослуховування музики Моцарта нібито покращує когнітивні здібності та інтелект. Хоча наукові дослідження не підтвердили довгострокового впливу на інтелект, музика Моцарта дійсно може тимчасово покращувати просторове мислення. Ця теорія призвела до створення цілої індустрії дитячих розвивальних програм.
- Зальцбург, рідне місто Моцарта, сьогодні є справжньою Меккою для шанувальників його творчості. Щороку тут проводиться знаменитий Зальцбурзький фестиваль, присвячений його музиці. Будинок, де народився композитор, та будинок, де він жив, перетворено на музеї. Ім’я Моцарта використовується в назвах вулиць, готелей, кафе та навіть знаменитих цукерок Моцарткугель.
- Опера Дон Жуан, прем’єра якої відбулася в Празі в 1787 році, вважається одним із найвеличніших оперних творів усіх часів. Моцарт написав увертюру до опери буквально в ніч перед прем’єрою. За легендою, чорнило на партитурі ще не встигло висохнути, коли музиканти почали грати. Ця опера поєднує комічні та трагічні елементи у новаторський спосіб.
- Моцарт написав свою першу симфонію у віці восьми років під час перебування в Лондоні. Його остання симфонія номер 41, відома як Юпітер, була написана в 1788 році. Три останні симфонії Моцарт створив протягом неймовірно короткого періоду в шість тижнів. Симфонія Юпітер вважається вершиною симфонічного жанру XVIII століття.
- Чарівна флейта стала останньою завершеною оперою Моцарта і однією з найпопулярніших опер у світі. Вона була написана для народного театру і виконувалася німецькою мовою, а не італійською, як більшість опер того часу. Твір поєднує казкові елементи з філософськими ідеями Просвітництва та масонства. Прем’єра відбулася 30 вересня 1791 року, лише за два місяці до смерті композитора.
- Моцарт був надзвичайно продуктивним композитором і міг працювати над кількома творами одночасно. Він часто складав музику подумки, а потім записував готові твори майже без виправлень. Його рукописи вражають чистотою та відсутністю помарок. Ця здатність свідчила про його феноменальну музичну пам’ять та внутрішній слух.
- Каталог творів Моцарта був систематизований австрійським музикознавцем Людвігом фон Кехелем у 1862 році. Саме тому твори композитора позначаються літерою K або KV з відповідним номером. Кехель присвятив роки свого життя дослідженню та класифікації всієї спадщини Моцарта. Його каталог неодноразово оновлювався з появою нових досліджень та знахідок.
Ці неймовірні факти розкривають багатогранну особистість Вольфганга Амадея Моцарта, який був не лише музичним генієм, але й живою людиною зі своїми слабкостями та протиріччями. Його спадщина продовжує надихати музикантів, композиторів та мільйони слухачів по всьому світу вже понад два століття. Музика Моцарта залишається вічним свідченням того, на що здатен людський талант, і щороку знаходить нових відданих шанувальників.
