Несторіанство — одна з найдавніших і найцікавіших течій християнства, що залишила глибокий слід у релігійній, культурній і політичній історії Сходу. Її виникнення спричинило серйозні богословські суперечки в ранньохристиянській церкві та призвело до розколу, який вплинув на подальший розвиток світового християнства. Несторіанські громади поширилися далеко за межі Римської імперії — до Персії, Індії, Китаю та навіть Монголії. Цікавих фактів про несторіанство чимало, і вони відкривають перед нами зовсім іншу сторінку релігійної історії, яку часто залишають поза увагою. Нижче наведено маловідомі та пізнавальні факти про цю унікальну християнську традицію.
- Несторіанство виникло в V столітті в результаті богословського вчення Константинопольського патріарха Несторія, який стверджував, що Ісус Христос має дві окремі природи — людську та божественну. Це вчення суперечило домінуючому на той час християнському розумінню єдності природи Христа. Його ідеї викликали жорстку критику з боку Александрійської школи теологів. У 431 році Несторія було засуджено на Ефеському соборі, і його прихильники утворили окрему церковну спільноту.
- Після засудження несторіанства візантійською церквою, багато прихильників Несторія втекли до Персії, де отримали підтримку від Сасанідської імперії. Саме там несторіани заснували самостійну Церкву Сходу, яка стала впливовим релігійним інститутом на Близькому Сході. Вона отримала автономію та стала релігійною опозицією Візантії. Перська влада підтримувала несторіан, вбачаючи в них противагу візантійському впливу.
- У VI–VII століттях несторіанські місіонери активно проповідували на Сході, зокрема в Середній Азії, Тибеті, Індії та Китаї. Саме несторіанство стало першою формою християнства, яка проникла до Китаю. В 635 році під керівництвом місіонера Алобена несторіани були прийняті імператором династії Тан. У китайській столиці було засновано церкву, а згодом і монастирі, що діяли понад два століття.
- У 781 році в Китаї було встановлено так звану Несторіанську стелу, яка містила надписи китайською та сирійською мовами про діяльність Церкви Сходу в імперії Тан. Цей монумент свідчить про активну та мирну присутність несторіан у китайському суспільстві. Стела містить згадки про переклад біблійних текстів китайською мовою. Її відкриття в XVII столітті стало великою сенсацією в Європі.
- Несторіани мали власну богослужбову мову — сирійську, що походить від арамейської, мови Ісуса Христа. Сирійська мова стала засобом не лише для літургії, а й для освіти, філософії та науки. У несторіанських школах перекладали та зберігали античні грецькі праці з філософії, медицини, астрономії. Саме завдяки несторіанам багато цих знань потрапили до арабського світу.
- Несторіани зробили вагомий внесок у формування ісламської науки в перші століття після появи ісламу. Їхні вчені працювали в Багдадському Домі Мудрості, перекладаючи грецькі тексти арабською мовою. Вони також викладали медицину, логіку, філософію та математику мусульманським учням. Таким чином, несторіани стали важливим містком між античною та ісламською наукою.
- У XIII столітті несторіанство досягло вершини своєї географічної експансії, охопивши території від Єгипту до Китаю. У цей період з’явилися несторіанські єпископства навіть у Монголії, зокрема за правління хана Гуюка. Деякі члени монгольської знаті були християнами несторіанського обряду. Це створило унікальні умови для християнсько-монгольських взаємин у період імперії Юань.
- Після падіння династії Юань та посилення ісламських династій у Середній Азії й на Близькому Сході несторіанські громади зазнали переслідувань. Багато з них були знищені або витіснені до гірських районів. Незважаючи на це, невеликі несторіанські спільноти збереглися в Іраку, Ірані, Сирії та Індії до наших днів. Вони дотримуються давніх традицій та обрядів.
- Сучасними нащадками несторіанської традиції вважаються Ассирійська Церква Сходу та Давня Церква Сходу. Вони мають окрему ієрархію, літургію та богослов’я. Обидві церкви мають свої осередки в Іраку, США, Ірані, Австралії та інших країнах діаспори. Попри всі історичні випробування, ця традиція вижила та зберегла власну ідентичність.
- Несторіани вірили, що Марія є матір’ю Христа, але не матір’ю Бога, що відрізняє їх від ортодоксального християнства. Це твердження викликало головну теологічну суперечку між несторіанами та їхніми опонентами. На думку несторіан, Ісус має два окремі начала, які не зливаються в єдину природу. Ця концепція лягла в основу богословських розбіжностей і засудження їхнього вчення.
- Існують згадки про те, що несторіанські місіонери досягали Кореї та навіть Японії, хоча ці факти не підтверджені археологічно. Деякі дослідники вважають, що несторіанські впливи могли залишити слід у місцевих легендах та філософії. Також існують гіпотези, що несторіани мали контакт із ранніми слов’янськими племенами. Їхня місіонерська діяльність є однією з найширших в історії християнства.
Ці неймовірні факти про несторіанство показують, наскільки глибоким і впливовим був цей напрям християнської думки. Він пройшов довгий шлях — від осуду на церковному соборі до створення великої міжконтинентальної релігійної мережі. Несторіанство залишило слід не лише в церковній, а й у культурній та науковій історії Сходу. Його спадщина досі зберігається у спільнотах, що пам’ятають свої давні корені.
