Іван Грозний — одна з найсуперечливіших постатей світової історії. Його правління стало епохою контрастів, коли Росія зміцнювала державну владу, але водночас переживала періоди жорстокості та страху. Це був час, коли культура, архітектура й освіта розвивалися, а народ жив у постійному страху перед самодержцем. Існує безліч цікавих фактів про Івана Грозного, які розкривають його як правителя, політика, мислителя й людину, чия особистість залишається загадкою для істориків.
- Іван IV народився 25 серпня 1530 року у Коломенському, поблизу Москви. Його батьком був великий князь Василь III, а матір’ю — Єлена Глинська, що мала литовське походження. Уже в три роки Іван став спадкоємцем престолу після смерті батька.
- Дитинство Івана було сповнене драм і жорстокості. Після смерті матері, коли йому було всього вісім років, владу захопили боярські роди, які боролися між собою, не зважаючи на дитину-князя. Це сформувало в ньому недовіру і жорстокий характер.
- У віці 16 років Іван став першим російським правителем, який офіційно прийняв титул царя всієї Русі. Ця подія відбулася у 1547 році в Успенському соборі Кремля і символізувала претензії на спадщину Візантії.
- Іван Грозний був освіченою людиною, добре знав богослов’я, історію і літературу. Він умів читати і писати, а також сам складав листи та послання до інших монархів, часто демонструючи блискуче володіння мовою.
- Його правління почалося з реформ, які увійшли в історію як “реформи вибраної ради”. До цієї ради входили наближені радники, серед яких були духовні та світські діячі, що прагнули зміцнити державу і покращити управління.
- Саме за правління Івана IV було створено перший російський Земський собор — прообраз парламенту, де обговорювали важливі державні справи. Це стало спробою поєднати волю царя з думкою суспільства, хоча недовго.
- У 1550 році Іван Грозний затвердив новий Судебник — збірник законів, який упорядковував судову систему і визначав права та обов’язки різних верств населення. Цей документ став важливою віхою у розвитку російського законодавства.
- У 1552 році Іван Грозний завоював Казанське ханство після тривалої облоги міста. Це була велика перемога, що приєднала до Росії величезні території і відкрила шлях до освоєння Поволжя.
- Через два роки після завоювання Казані цар підкорив Астраханське ханство. Після цього російська держава отримала вихід до Каспійського моря, що зміцнило її економічні та торговельні позиції.
- Після цих перемог Іван наказав побудувати в Москві храм Покрова на Рву, відомий як Собор Василія Блаженного. Його барвисті куполи стали одним із найвідоміших символів Росії у світі.
- Іван Грозний активно підтримував розвиток друкарства. У 1564 році при його правлінні вийшла перша російська друкована книга — “Апостол”, видана Іваном Федоровим і Петром Мстиславцем.
- Попри початкові реформи, у другій половині життя цар став дедалі підозріливішим і жорстокішим. Після смерті дружини Анастасії Романової він звинуватив бояр у змові і почав репресії проти знаті.
- У 1565 році Іван Грозний створив опричнину — особливу систему управління, що розділила країну на дві частини. Опричники мали безмежну владу, влаштовували страти і конфісковували майно, наводячи страх на населення.
- Символом опричників був чорний одяг і собача голова на сідлі, що означало пильність і готовність “вигризати зраду”. Цей період став одним із найкривавіших у російській історії.
- Одним із найбільш трагічних моментів у житті Івана стало вбивство власного сина — царевича Івана. За легендою, у гніві він ударив його посохом, і той помер, що стало величезною трагедією для правителя і всієї держави.
- Іван Грозний був двічі одружений офіційно і мав кількох дружин, яких часто обирав серед боярських родин. Його перша дружина, Анастасія Романова, мала великий вплив на царя і вважалася доброю та мудрою жінкою.
- Він вів активну зовнішню політику, намагаючись отримати вихід до Балтійського моря через Лівонську війну. Проте війна, що тривала понад два десятиліття, закінчилася поразкою і виснаженням країни.
- Цар підтримував контакти з іноземними правителями, зокрема з англійською королевою Єлизаветою І. Вони листувалися, і навіть обговорювали можливість його втечі до Англії у разі повстання в Росії.
- Іван Грозний мав складний характер і часто змінював настрій від релігійного покаяння до спалахів люті. Він міг молитися годинами, а потім наказати стратити людей, яких підозрював у зраді.
- Наприкінці життя цар страждав від хвороб, можливо, викликаних отруєнням ртуттю, яку використовували в лікувальних цілях. Існують припущення, що це могло вплинути на його психічний стан.
- Іван IV помер у 1584 році під час гри в шахи. Його смерть ознаменувала кінець епохи і початок періоду нестабільності, який історики пізніше назвуть Смутним часом.
- Після смерті Івана Грозного престол перейшов до його сина Федора, який був слабким правителем, що остаточно підготувало ґрунт для династичної кризи і сходження династії Романових.
- Образ Івана Грозного часто зображали в літературі, живописі та кіно. Найвідоміший фільм — “Іван Грозний” Сергія Ейзенштейна, який показав суперечливу натуру царя і його боротьбу за владу.
- Історики й досі сперечаються, чи був Іван Грозний геніальним реформатором чи жорстоким тираном. Його дії зміцнили державу, але коштом життя тисяч людей і занепаду моралі в суспільстві.
- Попри свою жорстокість, Іван IV залишив по собі спадщину сильної централізованої влади, яку наслідували наступні правителі. Він став першим, хто перетворив Русь на справжню імперію.
Іван Грозний був людиною контрастів — мудрим правителем і безжальним катом, віруючим християнином і фанатиком одночасно. Ці цікаві факти свідчать, що його особистість неможливо оцінити однозначно. Його життя стало попередженням про те, як влада без контролю може перетворитися на тиранію. Проте історія пам’ятає його як людину, що залишила глибокий слід у долі держави і в пам’яті поколінь.
