Жираф — це одне з найвпізнаваніших і найдивовижніших створінь на планеті. Його неймовірна довжина шиї, витончені рухи та спокійний характер захоплюють як дітей, так і дорослих. Жирафи — символ савани, а також тварини з унікальною анатомією та поведінкою. У цій добірці зібрано цікаві факти про жирафів, які ви могли не знати, але які точно здивують вас і подарують нові знання про цих гігантів дикої природи.
- Жираф — найвища наземна тварина на Землі. Дорослий самець може сягати висоти понад 5,5 метра, а самки — до 4,5 метра. Найбільше цієї висоти припадає на довгу шию, яка складається з лише семи шийних хребців — як і в людини.
- Незважаючи на свою довжину, шия жирафа не гнучка і не дозволяє йому пити воду, нахиляючи лише голову. Щоб напитися, тварина мусить широко розставити передні ноги та опустити все тіло. Це робить момент пиття найнебезпечнішим у житті жирафа, адже він тоді вразливий для хижаків.
- Язик жирафа дуже довгий і може сягати 45–50 сантиметрів. Завдяки цьому він з легкістю зриває листя з високих дерев, зокрема з акацій, попри гострі шипи. Язик має темно-фіолетовий або синюватий відтінок, що захищає його від сонячних опіків.
- Жирафи мають унікальний малюнок плям на шкірі, який не повторюється — як відбитки пальців у людини. За цим візерунком можна впізнати кожну окрему особину. Крім того, плями відіграють роль у терморегуляції, оскільки під ними проходить густе сплетіння судин.
- Серце жирафа дуже потужне і важить близько 11 кілограмів. Воно повинно перекачувати кров на велику висоту до мозку, що потребує високого тиску. У жирафів тиск у судинах удвічі вищий, ніж у людини, але спеціальні клапани запобігають розриву судин.
- Жирафи майже не видають звуків, але це не означає, що вони мовчазні. Вони можуть передавати низькочастотні коливання, не чутні людському вуху. Такі звуки використовуються для комунікації між особинами на великих відстанях.
- Вагітність у жирафів триває приблизно 15 місяців. Малюк народжується вже на повному рості — до 2 метрів заввишки — і одразу встає на ноги. Пологи відбуваються стоячи, тому дитинча падає з висоти понад 1,5 метра, що допомагає йому швидше активізувати організм.
- Незважаючи на миролюбний вигляд, самці жирафів ведуть запеклі бої за домінування. Вони б’ють один одного шиями, наче булавами, у ритуальних двобоях, які можуть тривати кілька хвилин або годин. Такий бій рідко закінчується серйозними травмами.
- Жирафи живуть у стадах, але їхня структура дуже гнучка. Групи можуть постійно змінювати склад, а особини вільно приєднуються до інших стад. Найчастіше стада складаються з самок із дитинчатами або молодих тварин.
- Вони мають напрочуд гарний зір, який дозволяє виявляти хижаків з великої відстані. Завдяки високому зросту жирафи стають своєрідною системою раннього попередження для інших тварин савани. Їхня присутність знижує ризик нападу левів чи гієн.
- На ногах жирафів масивні копита, які служать не лише для ходьби, а й для захисту. У разі небезпеки жираф може сильно вдарити копитом, здатним вбити навіть лева. Однак він вдається до цього лише в крайніх випадках.
- Жирафи сплять дуже мало — в середньому лише 4–5 годин на добу, часто стоячи. Повноцінний сон триває лише кілька хвилин і найчастіше відбувається вночі. Їхня настороженість зумовлена постійною загрозою з боку хижаків.
- Існує чотири види жирафів, хоча раніше вважалося, що є лише один вид із підвидами. Ці види мають генетичні відмінності та різняться за ареалом. Усі вони перебувають під загрозою зникнення через втрату середовища існування.
- У давньому Єгипті жирафи зображувалися на фресках і вважалися священними тваринами. Деякі фараони утримували їх у зоосадах. У Європу жирафи почали потрапляти лише в середньовіччі, де їх вважали екзотичною диковинкою.
- Жирафи не п’ють воду щодня, бо отримують достатньо вологи з листя. Вони можуть обходитися без води до кількох днів, особливо в сезон дощів. Це пристосування дозволяє їм виживати в посушливих умовах савани.
- Коли жираф бігає, він може досягати швидкості до 60 км/год. При цьому він рухає обидві праві або обидві ліві ноги одночасно, що створює характерну «хитку» ходу. Його хода виглядає повільною, але є дуже ефективною.
- Жирафи чистять одне одного, використовуючи язики, що є частиною їхньої соціальної поведінки. Вони вилизують вуха, морди та шиї інших членів стада. Це не лише гігієнічна процедура, а й спосіб зміцнення соціальних зв’язків.
- Найстаріший жираф у неволі прожив понад 30 років. У дикій природі тривалість їхнього життя зазвичай становить 20–25 років. Основними причинами скорочення життя є хижаки, хвороби та діяльність людини.
Жирафи — це справжнє диво природи, яке поєднує в собі силу, витонченість і унікальні адаптації до життя в африканській савані. Їхні звички, будова тіла та поведінка вражають і надихають дослідників у всьому світі. Ці неймовірні факти про жирафів доводять, наскільки багатогранним і цікавим може бути навіть один вид тварин. Ви могли не знати, скільки таємниць і відкриттів приховує ця висока, мовчазна істота.
